Діти наша радість!!!
Народження дитини приносить у сім’ю радість, нові приємні турботи. Це природно, адже діти є продовженням батьків, які покладають на них великі надії. З появою на світ маленької людини, перед батьками постають, різноманітні і складні завдання, пов’язані в подальшому, щоб їх дитина росла здоровою і вихованою.
Щоб дитина розвивалася гармонійно, була життєрадісною, щоб виросла повноцінним громадянином, вона повинна в першу чергу бути здоровою морально і фізично.
Причини нещасних випадків у дітей
Аналізуючи причини нещасних випадків, дуже прикро усвідомлювати те, що більшості нещасних випадків можна було б запобігти. І профілактична робота буде ефективною, коли в цьому будуть брати участь батьки та громадськість. Отже, вони не тільки повинні мати чітке уявлення про причини нещасних випадків і заходи щодо їх запобігання, але й зуміти при необхідності надати правильну першу допомогу.
Термін «травма» походить від латинського слова і в перекладі воно означає «тілесне пошкодження при поранені». Пошкодження, які повторювались у певній групі населення, називається травматизмом. Під дитячим травматизмом слід розуміти сукупність раптово виниклих ушкоджень серед дітей різного віку. Травми серед дітей на жаль зустрічаються досить часто.
У дітей раннього віку швидко розвивається нервова система, формуються нервові рефлекси, і тому вплив навколишнього середовища позначається на роботі кори головного мозку. В цей час дитина старається пізнати навколишній світ і з великою цікавістю хоче познайомитись з усім новим, що оточує її. Дитина старається брати все в руки, і все тягне до рота.
Тому в дихальні шляхи немовлят часто попадають сторонні предмети, нерідко спостерігаються опіки стравоходу та органів дихання.
Також у дітей раннього віку розвивається опорно-руховий апарат, малята вчаться бігати, стрибати. Вони в цьому віці стають дуже рухливими, отже виникають травми, пов’язані з падінням дитини.
У дітей дошкільного віку з’являються нові інтереси, формується своє «я». Допитливість з відсутністю необхідного життєвого досвіду і навичок, невміння реально оцінити небезпеку, прагнення швидко все зробити теж нерідко призводить до нещасних випадків.
Травматизм поділяють на побутовий, дорожньо-транспортний, дитячий тощо.
Побутовий травматизм
Найчастіше зустрічається побутовий травматизм. Побутовим травматизмом вважаються ушкодження, які діти отримали вдома у квартирі. Ушкодження при цьому найрізноманітніші, але найнебезпечніші з них - опіки полум’ям, хімічними речовинами і падіння з висоти. Причини побутового травматизму різноманітні, але найчастіше з них - це недостатній догляд батьків і за свою необережність вони іноді дуже дорого розплачуються. Такі здавалося б на перший погляд дрібниці, як залишені у доступному для малят місці голки, цвяхи, леза бритв сприяють травмуванню. Це ж стосується і газових плит, оголених дротів електромережі, відчинених вікон, сходів тощо.
Дорожньо-транспортний травматизм
Найтяжчим, з найбільшим процентом смертності, є травматизм, отриманий від автомашин, автобусів, тролейбусів, поїздів та інших видів транспорту. І знову ж таки головними причинами є бездоглядність дітей на вулиці, коли вони ідуть до садочка чи з нього, а також у години дозвілля. А призводять до цього - незнання дітьми правил вуличного та дорожнього руху. Лише спільні зусилля батьків, вихователів, працівників громадських організацій зможуть забезпечити позитивний ефект у боротьбі з дорожньо-транспортним травматизмом.
Вчити правила вуличного та дорожнього руху діти повинні з дошкільного віку. Тому в дошкільних навчальних закладах постійно проводяться заняття. Форми занять можуть бути найрізноманітніші: прогулянки, екскурсії, бесіди, ігри та інше. Під час прогулянок та екскурсій вихователь обов’язково звернути увагу дітей на інтенсивність вуличного руху і поведінки на вулиці. Також на заняття з дорожньо-транспортного травматизму запрошуються працівники ВДАІ.
Дитячий травматизм
Дитячий травматизм трапляється від неуважності батьків та низького рівня виховання дітей. Тому систематичне роз'яснення небезпеки побутових, дорожньо-транспортних та інших травм, а також відвідування дітьми дошкільні навчальні заклади знижують дитячий травматизм.
